ДОГОВІР ПРОСТОГО ТОВАРИСТВА - договір, за яким двоє або кілька осіб (товаришів) зобов'язуються об'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої мети, яка не суперечить закону. Предмет договору простого товариства характеризується насамперед його метою. У найбільш поширених випадках цією метою є отримання прибутку, але зустрічаються і договори простого товариства, що переслідують інші цілі - побудувати будинок, прокласти дорогу, озеленити територію, надавати послуги і т.п. Відносини учасників договору простого товариства один з одним завжди мають фідуціарний, тобто особисто-довірчий, характер. Сторонами договору простого товариства, що укладається для здійснення підприємницької діяльності, можуть бути тільки індивідуальні підприємці і (або) комерційні організаціі. Договір простого товариства укладається в письмовій формі шляхом складання одного документа, засвідчує повноваження кожного товариша на ведення спільних справ, що звільняє учасників від видачі довіреностей одному або декільком з них або один-одному. Всякий договір простого товариства повинен містити три елементи - умова про мету (предмет) діяльності, умова про вклади і умова про характер товариства (відкрите воно чи закрите). Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин (наприклад, при внесенні товаришами тільки грошових вкладів різних розмірів). Грошова оцінка вкладу товариша провадиться за згодою між товаришами і, як правило, відображається в договорі простого товариства. Просте товариство може бути відкритим або закритим. Якщо в договорі простого товариства немає спеціальної вказівки, просте товариство вважається відкритим. У відносинах з третіми особами кожний учасник виступає від свого власного імені та особисто відповідає за укладеними ним угодами. Однак можлива і спільна відповідальність товаришів, якщо вони розкрили контрагенту існування товариства. Договір простого товариства є консенсуальним і багатосторонньо-зобов'язуючим договором. Всі норми ЦК про права та обов'язки товаришів відносяться або до їх спільного майна, або до їх спільної діяльності.