|
- Поняття
- Договір позики є найбільш типовим, універсальним кредитним зобов'язанням. Виникнувши з римського контракту "mutuum" (в пер. з латинської позика), договір позики і сьогодні зберігає значення загальної моделі, за якою будується регулювання всіх кредитних відносин.
Договір позики - це угода, за якою одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики) або рівну кількість отриманих ним речей того ж роду і якості.
Договір позики є класичним різновидом реального і одностороннього договору. Будь-який зразок договору позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей. Реальний характер всіх видів договору позики не означає, що угода сторін не має істотного значення: угоди сторін недостатньо для виникнення позикового зобов'язання, проте (як і при всякому договорі) угода і при позиці є необхідним моментом. Односторонність договору позики виявляється в тому, що позичальник створює для себе укладенням договору борг, а позикодавець завжди отримує право вимоги.
Договір позики може бути оплатним. У законі встановлено, що позикодавець має право на отримання від позичальника процентів на суму позики, якщо інше не передбачено законом або самим зразком договору позики.
Іншими ознаками договору позики є:
-
предмет договору позики - грошова сума або відома кількість інших речей, визначених родовими ознаками (вагою, числом, мірою);
-
всі речі, які є предметом, описаним у зразку договору позики, передаються позикодавцем у власність позичальника;
-
речі передаються з зобов'язанням для позичальника повернути позикодавцеві таку ж грошову суму або таку ж кількість речей такого ж роду, які були отримані;
-
на позичальнику лежить ризик випадкової загибелі отриманих відповідно до зразка договору позики речей: якщо в силу випадкових причин взяті в борг речі втрачені, і позичальник не має можливості ними скористатися, він не звільняється від обов'язку повернути позику.
- Предмет
- Предметом договору позики є гроші або інші речі, які визначаються родовими ознаками (числом, мірою, вагою), тобто речі, які не мають конкретних, індивідуалізуючих, властивих тільки їм рис і тому не відрізняються від інших однорідних речей і юридично замінимі. Як випливає з поняття договору позики, також предметом договору позики можуть бути іноземна валюта або валютні цінності, якщо це не суперечить чинному законодавству. У цьому виявляється відмінність поняття договору позики від договору майнового найму або позички, предметами яких можуть бути тільки індивідуально-визначені речі.
Майно, що становить предмет договору позики, надходить у власність позичальника і перестає бути об'єктом власності позикодавця. Тому позикодавець вправі претендувати на повернення йому лише аналогічних за родом, якості і кількості речей.
Предметом договору позики можуть бути, наприклад: сума грошей, в тому числі і у валютному еквіваленті, визначене договором позики кількість зерна певного сорту, кілька тонн металу відомої марки і т.д. - Сторони
- Сторонами договору позики є позичальник і позикодавець. Позичальник - сторона договору позики, яка є одержувачем позики, що приймає на себе позикове зобов'язання, що гарантує повернення отриманих коштів, оплату наданої позики. Позикодавець - сторона договору позики, яка надає і передає у власність позичальникові позику.
Універсальний характер договору позики виявляється в тому, що в ролі обох сторін договору позики можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Особливий суб'єктний склад має лише один різновид договору позики - державна позика. Природно, що особи, що володіють спеціальною, частковою або обмеженою дієздатністю (казенні заводи, установи, неповнолітні та ін.), можуть виступати в якості сторони договору позики, тобто здійснювати позикові угоди в тих межах, які відповідають їх статутним цілям чи обсягу дієздатності, встановленій законом. - Умови
- Істотними умовами договору позики є:
-
Предмет позики - гроші або інші речі, які визначаються родовими ознаками (числом, мірою, вагою), які позикодавець надає у володіння і власність позичальника за договором позики. Крім предмета позики в умовах договору позики повинна бути вказана його оцінка, в разі якщо позикодавець передає позичальникові не гроші, а речі.
-
Обов'язок повернення позики (позикової речі або суми грошей). Позичальник зобов'язаний здійснити повернення за договором позики відповідно до терміну і порядку, зазначеному в умовах договору позики.
Додатковими умовами договору позики є:
-
Термін повернення позики. У випадках, коли строк повернення договором позики не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики повинна бути повернута позичальником протягом семи днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено умовами договору позики.
-
Відсотки за договором позики. У договорі позики сторонами може бути зазначена умова про відсотки за договором позики.
- Форма
- Форма договору: усна або письмова. Спрощене оформлення договору позики можливе шляхом представлення розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Проте складання розписки позичальником не є письмовою формою укладення договору позики, і в разі якщо такої письмової форми вимагає закон, то наявність розписки не є перешкодою для настання для сторін наслідків, що передбачено ст. 218 ЦК.
|
Договір позики
