1. вид праці (якого роду працю повинен виконувати працівник за трудовим договором);
2. якість праці (вимоги до якості виконання трудової функції, вимоги до кваліфікації, посади і спеціальності працівника);
3. кількість праці.

За трудовим договором працівник повинен виконувати роботу, що відноситься до його трудової функції (роботу по певній спеціальності, кваліфікації або посади), дотримуючись при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють в даній організації. Роботодавець при цьому зобов'язується забезпечити певні умови праці, передбачені законодавством і трудовим договором.

1. Місце роботи є істотною умовою трудового договору. В тексті договору необхідно вказати найменування та місцезнаходження організації, куди приймається працівник. Якщо структурні підрозділи організації розташовані в різних місцевостях і адміністративних районах, то місце роботи при укладенні трудового договору уточнюється стосовно цих структурних підрозділів. Оскільки місце роботи є обов'язковою умовою трудового договору, його зміна можлива лише за взаємною згодою сторін.
2. Трудова функція - рід роботи відповідно до кваліфікації за визначеною професією (посада), яку повинен виконувати працівник. В тексті трудового договору необхідно вказати обов'язкову умову про рід роботи, а також те, що вона залишається незмінною на весь час дії трудового договору. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
3. Дата початку роботи (і дата її закінчення). Час початку роботи є істотною умовою трудового договору і має важливе значення, оскільки з цього моменту на працівника поширюється законодавство про оплату праці. Звичайно початок роботи слідує безпосередньо за укладенням трудового договору. Проте сторони можуть домовитися і про деяку відстрочку цього моменту.
4. Умови оплати праці (в тому числі розмір тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальні виплати). При укладенні трудового договору істотна умова про оплату праці також має розглядатися в якості істотної, і якщо сторони по ньому не прийшли до згоди, трудовий договір не може вважатися укладеним. При оплаті праці робітників можуть застосовуватися тарифні ставки, оклади, а також безтарифна система, якщо організація визнає таку систему найбільш доцільною.
5. Крім того, в трудовому договорі обов'язково потрібно вказати умову про те, що він укладений на час виконання сезонних робіт, або є строковим трудовим договором, або трудовим договором за сумісництвом.

Додатковими умовами трудового договору є:

1. Випробувальний термін працівника - роботодавець має право обумовити в трудовому договору термін і умови іспитового терміну.
2. Нерозголошення таємниці охороняється законом - роботодавець має право вимагати у працівника підписки про нерозголошення комерційних, патентних та інших таємниць.
3. Сумісництво - роботодавець і працівник в трудовому договорі можуть обумовити можливість поєднання працівником посад.
4. Види та умови додаткового страхування працівника - роботодавець в трудовому договорі може обумовити зобов'язання з надання будь-якого додаткового страхування працівника.
5. Поліпшення соціально-побутових умов працівника і членів його сім'ї - сторони в трудовому договорі можуть домовитися про умови та можливості отримання працівником поліпшень соціально-побутових умов.
6. Обов'язок працівника відпрацювати після навчання не менше встановленого трудовим договором строку, якщо навчання проводилося за рахунок коштів роботодавця. Нерідкі випадки, коли роботодавець, бажаючи убезпечити свої вкладення в навчання персоналу, зобов'язує за трудовим договором працівника відпрацювати певний термін після навчання.
7. Інші умови, про додаткову відпустку, грошові компенсації і інші умови, які не погіршують становище працівника порівняно з КЗпПУ, законами та іншими нормативно-правовими актами.