№2-110\10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді: Соколянської О.М.,

при секретарі: Пошта Г.І., Мартиновій М.А., Гончаровій С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Новомосковську цивільну справу за позовом БУ №2 Гвардійської КЕЧ району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей Новомосковської районної держадміністрації, орган опіки та піклування виконкому Черкаської селищної ради Новомосковського району про визнання особи втратившою право на користування житлом, виселенні,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі ордеру №164 від 08.04.1980 року була надана для постійного користування трьох кімнатна квартира АДРЕСА_1 на склад сім’ї з п’ять осіб: дружину ОСОБА_2, та дітей: дочку ОСОБА_9, 1971 року народження, дочку ОСОБА_10, 1973 року народження та доньку ОСОБА_7, 1979 року народження. Відповідачка ОСОБА_2 разом з доньками прописалися в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_11, який також прописаний в квартирі. Згідно розпорядження начальника житлової групи Гвардійської КЕЧ району на відповідача ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок. Понад десять років ОСОБА_1 не проживав в квартирі АДРЕСА_1. Відповідач виїхав на постійне місце проживання до Новгородської області, де і отримав громадянство Росії. Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також понад десять років не проживають в спірній квартирі, виїхали не постійне місце проживання до Херсонської області. Доньки відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_12 добровільно виписалися з спірної квартири у 2000 та 2003 році у зв’язку з виїздом на інше місце проживання. Син відповідачів ОСОБА_11, 1991 року народження навчався в школі з смт. Черкаське з 01.09.1998 року по 30.08.1999 року. Наказом директора школи він відрахований зі школи у зв’язку з виїздом батьків на інше місце проживання у Херсонську область. Згідно акту від 20.07.2007 року перевірки проживання відповідачів в квартирі АДРЕСА_1, останні не проживають більше 10 років. Мали заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги на 01.07.2007 року 1414 гривень 30 копійок. Відповідачі при переїзді на інше місце проживання не здали квартиру експлуатаційним органам МО України, ключі передали знайомій ОСОБА_13, яка мешкає в квартирі АДРЕСА_2. У зв'язку з тим, що відповідачі добровільно не виписалися з квартири, позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів втратившими право користування житловим приміщенням та їх виселенні.

Представник ДУ №2 Гвардійської КЕЧ району - Бобров В.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він проходив військову службу в ЗС СРСР. 25 років віддав військовій службі. Виконував обов’язки військової служби в Афганістані, приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. З 1989 року по 1994 рік проходив службу в військах Західної групи військ у Німеччини. Після виводу військ, був направлений до Нижегородської області. В 1996 році був звільнений з військової служби у запас. Потім повернувся на Україну. Разом з сім’єю він постійно проживав в смт. Черкаське Новомосковського району. Тимчасово виїздив до Херсонської області, щоб допомагати дочці доглядати та лікувати зятя ОСОБА_15.

Відповідачка ОСОБА_2в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що вони вимушені були переїхати тимчасово до Херсонської області у зв’язку з тяжкою хворобою зятя – ОСОБА_15. Разом з чоловіком допомагали дочці доглядати та лікувати ОСОБА_15. Разом з сім’єю вона проживала постійно в смт. Черкаське, працювали різноробочими у фермера.

Представник відповідачів – ОСОБА_16 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не явився, надавши суду заяву про слухання справи без його участі ас.203 т.1..

Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

ОСОБА_7 в судове засідання не явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином ас.241.

ОСОБА_8 в судове засідання не явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином ас.240.

Представник служби у справах дітей Новомосковської районної держадміністрації в судове засідання не явився, подав заяву про визнання позовних вимог ас.198.

Представник органу опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковского району в судове засідання не явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі ас.186.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статей 3, 11, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

 Право громадян на житло закріплено ст.47 Конституції України. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2. Від шлюбу вони мають чотирьох дітей. Відповідач ОСОБА_1 проходив службу у ЗС СРСР з 1971 року ас.160. В квітні 1980 року рішенням ЖКК військового гарнізону смт.Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, військовослужбовцю ОСОБА_1. на склад сім’ї з п’яти осіб: дружину ОСОБА_2, та дітей: дочку ОСОБА_9, 1971 року народження, дочку ОСОБА_10, 1973 року народження та доньку ОСОБА_7, 1979 року народження, була надана окрема, що належить військовому відомству трьох кімнатна квартира АДРЕСА_1, жилою площею 37.13 м2, що підтверджується документом на ас.5.

Відповідно до ст.122 ЖК України громадянину видається ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

ОСОБА_1 на підставі ордеру №164 від 08.04.1980 року вселився в спірну квартиру разом з дружиною та дітьми.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1. був прописаний в спірній квартирі з 1983 року по 21.11.1991 року, що підтверджується документом на ас.100. Відповідачка ОСОБА_2 прописана в квартирі АДРЕСА_1 з 19.06.1983 року. Відповідачка ОСОБА_4 прописана в спірній квартирі з 7.12.1989 року, що підтверджується документами на ас.41, 43 т.1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_11, який також став проживати в спірній квартирі, а з 29.11.2007 року був прописанийас.42 т.1.

Згідно розпорядження начальника житлової групи Гвардійської КЕЧ району на відповідача ОСОБА_1 був оформлений особистий рахунок.

Відповідно до ст.64 ЖК України членами сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до вимог статті 67, 68 ЖК України громадяни зобов'язаний вносити щомісяця платежі за користування житлово-комунальними послугами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 плату за житлово-комунальні послуги не вносив. У зв’язку з чим утворилася заборгованість у сумі 1414 гривень 30 копійок станом на 01.07.2007 року ас.9 т.1.

10.08.2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів втратившими право користування квартирою АДРЕСА_1 та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ас.4 т.1. представник позивача неодноразово уточнював позов. 19.04.2010 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд визнати позивачів такими, що втратили користування спірною квартирою та висели їх ас.234 т.1.

Відповідно до ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

Як встановлено судом, 26.12.1993 року ОСОБА_1 заключив контракт для проходження військової служби в ЗС Російської Федерації. 12.02.1996 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в ЗС Російської Федерації ас.4 т.2. З 21 листопада 1991 року по 04 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_1 був прописаний в Нижегородській області в селі Новосмоленське, де проходив військову службу, перебував на обліку в військовому комісаріату Нижегородській області ас.1-5 т.2. З 11.04.1996 року відповідач став отримував пенсію по вислузі років у Нижегородській області у розмірі 623137 рублів, а 29.04.2003 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина Російської Федерації, що підтверджується документами на ас.23,100 т.1. Після звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_1 отримав паспорт г-на України в серпні 2009 року ас.208 т.1.

Згідно довідки голови Дудчанської сільради Нововоронцовського району Херсонської області від 19.12.2001 року на ас.126, відповідачі проживали у найманому будинку по вул. Шульги, 5 в с. Дудчани Херсонської області.

20.09.2004 року відповідачка ОСОБА_2 придбала будинок по АДРЕСА_3 жилою площею 66.6 м2, що підтверджується копією договору на ас.115 т.1. Будинок придбаний ОСОБА_2 в шлюбі з ОСОБА_1, який є їх спільною сумісною власністю.

Згідно довідки голови Осокорівської сільради від 25.03.2008 року на ас.68 т.1, відповідачка ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_1, 1991 року народження проживають з 20.09.2004 року в с. Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської області. З часу проживання в установах села не працюють.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 проживала у громадському шлюбі з ОСОБА_18, мешканцем с. Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської області, та народила від нього двох дітей: сина ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1. Місце народження дітей в с. Осокорівка, реєстрація їх народження відбувалася в Осокорівській сільраді, що підтверджується документом на ас.79-80 т.1.

27.06.2004 року відповідачка ОСОБА_4 придбала будинок по АДРЕСА_4 жилою площею 63.4 м2, що підтверджується копією договору на ас.116 т.1.Після припинення стосунків з ОСОБА_18, відповідачка ОСОБА_4 в травні 2007 року звернулася до Нововоронцовського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_18 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Згідно по господарського обліку, діти відповідачки ОСОБА_4: ОСОБА_19 та ОСОБА_23 прописані в будинку по АДРЕСА_4 що підтверджується документом на ас.117 т.1.

Факт не проживання відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_4, малолітніх ОСОБА_18 ОСОБА_19 та ОСОБА_18 Крістіни, підтверджується актами перевірки жилого приміщення квартира АДРЕСА_1, в яких зафіксовано не проживання відповідачів понад 10 років. В квартирі мешкають квартиранти ас.8, 121 т.1.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_20 в судовому засіданні підтвердили факт не проживання в спірній квартирі біля 10 років відповідачів.

Суд критично відноситься до пояснень свідків: ОСОБА_21, ОСОБА_22, бо їх пояснення протирічать, поясненням свідків ОСОБА_13 й ОСОБА_20 та зібраним по справі доказам.

Згідно висновку органу опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району та служби у справах дітей Новомосковської райдержадміністрації ас.186,244 т.1, не вбачається порушення прав малолітніх ОСОБА_18 ОСОБА_19, 2005 року народження та ОСОБА_23, 2007 року народження, бо останні народилися в Херсонській області, проживають в будинку, якій належить на праві власності їх матері ОСОБА_2.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4,її малолітні діти: ОСОБА_19 та ОСОБА_23 виїхали остаточно із смт.Черкаське Новомосковського району,на інше місце проживання, а саме до с.Осокорівка Херсонської області де мають інше житло на праві власності.

За таких обставин і в силу вимог, які містяться в ст.60 ЦПК України, позивач довів свої позовні вимоги, а тому вони підлягають задоволенню. Суд вважає можливим визнатиОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_23 ОСОБА_19, ОСОБА_23 ОСОБА_23, таким, що втратили користування квартирою АДРЕСА_1.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про визнання втратившим право на користування спірною квартирою відповідача ОСОБА_1.

Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від26 квітня 2001 року N2402-III із змінами і доповненнями: сім’я несе відповідальність за створення належних умов для дитини. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Стаття 18 Закону України, передбачає, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей.

Відповідно до ч.3 п.2 ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад 6 місяців у випадках: тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням – протягом усього часу навчання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, 1991 року народження навчався в Черкаській ЗОШ 1 Новомосковського району Дніпропетровської області з 1 вересня 1998 року по 30 серпня 1999 року. Згідно наказу №95 відрахований зі школи. Підстава відрахування - зміна місця проживання батьків ас.60 т.1. Відповідач ОСОБА_1 продовжив навчання в Осокорівській загальноосвітній школі ас.69 т.1, та проживав АДРЕСА_3 без прописки ас.159 т.1. Після закінчення школи відповідач ОСОБА_1, 1991 року народження повернувся до смт.Черкаське Новомосковського району за місцем прописки. З 03.09.2009 року ОСОБА_1 тимчасово виписався зі спірної квартири на період навчання в м. Херсоні. Строк навчання 4 роки ас.202.

Позивачем, також заявлені позовні вимоги про виселення відповідачів зі спірної квартири, але відповідно до ст.119 ЦПК України позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги (в позовній заяві не має посилання на норми матеріального права). Також в судовому засіданні представник позивача не обґрунтовував свої позовні вимоги про виселення відповідачів зі спірної квартири.

За таких обставин та в силу вимог ст.60 ЦПК України, позивач не довів свої позовні вимоги про виселення позивачів зі спірної квартири, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.7, 10, 16, 57, 60, 61, 88 ЦПК України, ст.107 ЖК України, ст.ст.150, 155 СК України, ст.ст.30, 47 Конституції України, Законом України «Про охорону дитинства» від26 квітня 2001 року N2402-III,суд -

в и р і ш и в:

Позов БУ №2 Гвардійської КЕЧ району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, служба у справах дітей Новомосковської районної держадміністрації, орган опіки та піклування виконкому Черкаської селищної ради Новомосковського району про визнання особи втратившою право користування житлом, виселенні, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1, 1951 року народження таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1

Визнати ОСОБА_2, 1952 року народження такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Визнати ОСОБА_4, 1973 року народження та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів про апеляційне оскарження.

Суддя:                   О.М.Соколянська