До ____________ районного суду м._______ адреса:________________________________

Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:______________________________, тел.:__________________________________

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ___________ районної у м.________ ради, адреса:________________________________, тел.:__________________________________

Позовна заява

про визнання дій протиправними, та зобов’язання вчинити певні дії

Я, Особа_1, є дружиною померлого Особи_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ____№__________, виданим виконкомом _______________ сільської ради ______________ області 15.06.1985р.

Особа_2 був інвалідом 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорія, що підтверджується посвідченням Серії __№________ від 26.05.1994 р., вкладкою до даного посвідчення №____________ від 20.08.1997р., довідкою МСЕК серії ___№__________, помер «__»_________року (свідоцтво про смерть серії ___№_________ видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану ____________ міського управління юстиції ____________ області 05.02.2011р.)

Як вбачається з висновку акту №27 від 11.03.2011р. ___________ обласного центру медико-соціальної експертизи, смерть Особа_2 повя’зана з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Коли я звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому ___________ районної у м.________ ради з письмовою заявою від 16.03.2011р. щодо проведення виплат відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то отримала відмову в проведенні вищезазначених виплат в повному обсязі з посиланням на те, що відповідно до вищезазначеного Закону та Постанови Кабінету Міністрів України №567 від 12.07.2005р. мені було нараховано одноразову компенсацію по втраті годувальника в сумі 7586 грн., та виплата вищевказаної допомоги буде проведена при надходженні коштів з Державного бюджету, а також на норму ст. 23 Бюджетного кодексу України згідно якої будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.