Розроблена Міноборони Концепція реформування та розвитку Збройних сил України до 2017 р. передбачає скорочення чисельності української армії з 192 тис. до 70 тис. чоловік, тобто майже в 2,5 рази. Більш того, з 2017 р. армія буде спрощена, і проходити строкову військову службу українці будуть тільки за контрактом. Але на це буде потрібно довгих 5 років. А тим часом в Україні стартував черговий весняний призов в армію, і віддавати або не віддавати борг Батьківщині, за основну частину призовників поки вирішує призовна комісія. Але, як свідчить практика, думки призовників нерідко розходяться з її рішеннями. Розглянемо деякі ситуації крізь призму українського законодавства.

Нагадаємо, згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII), придатними для служби в армії є українці віком від 18 до 25 років. Згідно п. 3 ст. 14 Закону № 2232-XII, до призовних дільниць щороку протягом січня-березня приписуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами за місцем проживання. Втім, приписка йде круглий рік, і приписатися можна в РВК за місцем роботи або тимчасового проживання. Після того, як громадянин поставлений на військовий облік, йому видається документ військового обліку. Для громадян, зарахованих у запас після служби, таким документом є військовий квиток, а для тих, хто підлягають призову - приписне свідоцтво. Якщо призовник звільнений від призову на військову службу, його зараховують в запас і видають військовий квиток. Призовник, який має відстрочку від призову, не зараховується в запас і підлягає подальшому призову. Напередодні призову в армію майбутній призовник отримує повістку, яка зобов’язує у зазначений термін особисто з'явитися до призовної дільниці з необхідними документами. Як правило, саме з цього моменту і починаються численні проблеми.

У разі неявки за повісткою

Одна з найпоширеніших ситуацій - коли призовник не з’являється по повістці. Згідно ст. 210 КУпАП, порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх без поважних причин на виклик до військкомату або несвоєчасне надання в обліковий орган, де вони знаходяться на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади тягнуть за собою накладення штрафу від 5 до 7 НМДГ (85-119 грн). Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 10 до 15 НМДГ (170-255 грн).

Більш того, повторювані такі порушення можуть закінчитися кримінальною відповідальністю. Ст. 335 Кримінального кодексу Україні за ухилення від призову на строкову військову службу передбачено обмеження волі на строк до 3 років. Під ухиленням в даному випадку мається на увазі неявка призовника без поважних причин за отриманою ним особисто під розпис повісткою у військкомат для відправки на військову службу, а також симуляція призовником хвороби та інші аналогічні дії.

ОРЗ як підстава для неприбуття

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, встановлений військовим комісаріатом, визнаються підтверджені відповідними документами перешкоди стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк. Це смерть або тяжка хвороба його близького родича, неможливість залишити вдома однією малолітньої дитини, відсутність рейсового транспорту або коштів на проїзд в райвійськкомат. Причому причини не обов'язково повинні бути дуже вже серйозні - ангіна, бронхіт або ГРЗ також можуть стати підставою для неприбуття. Якщо, звичайно, факт захворювання зафіксовано записом у медичній картці.

Навчання за кордоном

Чимало проблем виникає і в ситуації, коли юнаки призовного віку знаходяться за межами країни. Приміром, 20-річний українець навчається в МДУ і паралельно працює. У його відсутність за місцем приписки на його ім'я періодично приходять повістки з військкомату. Але можливості з'явитися до військкомату і пройти медичне обстеження він не має. Згідно із Законом № 2232-ХІІ, однією з причин відстрочки від призову в армію є отримання призовником освіти не тільки в Україні, а й за кордоном. Відстрочка надається на весь період навчання. Тому для того, щоб не виникало ніяких проблем з армією, під час чергового приїзду в Україну молодій людині необхідно звернутися до військкомату за місцем реєстрації із заявою про відстрочку. Туди ж слід подати документ, який підтверджує, що молода людина дійсно вчиться в Москві (довідка з навчального закладу).

Тут слід зазначити, що відстрочка для здобуття освіти надається лише один раз, та особи, відраховані з навчальних закладів за порушення контракту, невиконання навчального плану, недисциплінованість або за власним бажанням, втрачають її. Громадяни, що перервали освіту в зв'язку з отриманням академвідпустки за станом здоров'я, сімейними обставинами або з інших причин, не втрачають право на відстрочку.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов'язані щороку до 1 жовтня надавати в військкомат документи, що підтверджують їх звільнення від призову, інакше вони знову будуть отримувати повістки з пропозицією з'явитися в зазначений день і годину. Причому відповідальність за ухилення від призову настає тільки у випадку, якщо призовник отримав три повістки, розписався в отриманні кожної з них і не з'явився ні по одній.

Кому "білий квиток"?

Згідно ст. 18 Закону № 2232-XII, у мирний час призову на строкову військову службу не підлягають громадяни, визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; які досягли 25-річного віку; батько або мати, рідний (повнорідні, неповнорідні) брат чи сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові звання офіцерського складу.

Не підлягають призову і громадяни України, які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення або обмеження волі, арешту, виправних робіт, в т. ч. із звільненням від відбування покарання. У цю категорію також входять молоді люди, щодо яких проводяться дізнання, попереднє (досудове) слідство, розглядається судом кримінальна справа.

"Годен" в односторонньому порядку

Указом Міноборони України № 2 від 04.01.1994 затверджено Положення "Про військову лікарську експертизу та медичний огляд", яким визначається придатність до військової служби призовників. Це положення містить значний перелік хвороб, які визначають ступінь придатності до військової служби.

Рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного оновлення функцій органів і систем організму, але не більше одного року, з подальшим переглядом для вирішення питання про придатність до військової служби. Нерідкі випадки, коли лікарі констатують, що служити можна, а призовна комісія стверджує зворотне, абсолютно не реагуючи при цьому на скарги призовників на здоров'я. Якщо призовник скаржиться лікарю медкомісії на стан свого здоров'я, члени комісії зобов'язані заносити в особову справу призовника як подані скарги, так і об'єктивні дані. В іншому випадку вони порушують п. 70 Постанови Кабміну "Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом" № 352 від 21.03.02.

Слід зазначити, що військкомати і лікарі часто перевищують свої повноваження і допускають масу помилок, що дає приводи оскаржувати рішення медкомісій. Якщо призовна комісія першої інстанції (РВК) винесла висновок про придатність, що дозволяє призвати громадянина на військову службу, і винесла рішення про призов, з якими призовник не згоден, він має можливість оскаржити це рішення до вищої комісію (ГВК, ОВК) або в суд. Звичайно, не виключено, що за нинішньої бюрократії та безкарності чиновників призовник має всі шанси нарватися на відомчу солідарність і бути призваним. Але значний відсоток скаржників домагаються перегляду заяви про оскарження рішення призовної комісії в суді досить успішно. З моменту подачі заяви про оскарження до дня набрання законної сили рішенням суду, як правило, проходить досить багато часу. На практиці - від декількох місяців до декількох років. Часто це трапляється, коли призов уже закінчений.

"Дитяче" питання

Дуже багато питань щодо відстрочки виникає у призовників, які встигли обзавестися спадкоємцями. Скажімо, молодій людині 22 роки, яка перебуває у шлюбі і має 2-річну дитину, приходить повістка в армію. При цьому дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, а чоловік є єдиним годувальником у родині.

Згідно ст. 17 Закону № 2232-XII, відстрочку від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами надають призовникам, які мають непрацездатних батьків чи інших непрацездатних осіб, над якими призовник повинен здійснювати опіку, якщо в останніх немає інших осіб, які зобов'язані їх утримувати (непрацездатність в цьому випадку визначається за законом); дитини до 3 років або дитину старше 3 років, якщо він виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду; двох і більше дітей; дитину-інваліда, дружину-інваліда, вагітну дружину; одинокого батька або матері, на утриманні яких знаходиться двоє і більше дітей, які не досягли повноліття, якщо призовник сирота. Якщо молода людина не відноситься ні до однієї з перерахованих вище категорій, він не підлягає відстрочці від армії за сімейними обставинами. І дружині в такому випадку доведеться покладатися виключно на допомогу держави, отримувану на дитину.

 Якщо в сім'ї військовослужбовця строкової служби народилася друга дитина, згідно ст. 26 Закону, він також звільняється від служби достроково (за сімейними обставинами). Якщо він не бажає достроково звільнятися від військової служби, дружина має право на збільшення допомоги вдвічі. Відповідно до п. 128 Положення № 352, при народженні в сім'ї військовослужбовця строкової служби другої дитини призначення допомоги проводиться органами соцзахисту населення за місцем проживання на підставі заяви дружини військовослужбовця. Разом із заявою подаються копія свідоцтва про народження другої дитини, 4 довідки з місця проживання дружини і дітей військовослужбовця і документи про призначення допомоги на першу дитину військовослужбовця.

Тетяна ПАШКОВСЬКА
Судово-юридична газета № 14, 16-22 квітня 2012