У цивілізованих капіталістичних країнах псевдотравматизм давно став джерелом додаткових доходів як для чесних громадян, так і для шахраїв. На пострадянських просторах рідкісний громадянин додумається "наїхати" на адміністрацію супермаркету за розбиту ним у торговому залі пляшку. Адже будь-який середньостатистичний американець скаже, що через те, що неправильно розкладений товар впав і розбився, він не тільки забруднив одяг і поранив палець, але і сильно засмутився, що породило хронічну неврастенію і взагалі зруйнувало його родину. У цьому й полягають відмінності менталітету і праворозуміння. У США ретельно встановлюється зв'язок між причиною виникнення таких інцидентів та їх наслідками, і суд вирішує, хто кому і що винен. Як же йде справа в Україні?

Нещасний випадок: чи є право на відшкодування шкоди?

Отже, уявімо собі звичайну ситуацію. У торговому залі магазину на полиці розставлені пляшки з дорогим і / або не дуже дорогим алкоголем. Покупець, проходячи мимо, зачепив полку або стенд, в результаті чого пляшки впали, розбилися, а осколки або навіть сам впав стенд травмували людину. Магазин поніс збиток, що дорівнює вартості розбитих пляшок і пошкодженої конструкції. Покупцеві нанесена травма. Хто і на яку компенсацію в даному випадку має право?

Згідно зі ст. 27 Конституції України та ст. 279 і 283 Цивільного кодексу громадянин має право на захист життя та здоров'я. Однак компенсацію матеріальної та моральної шкоди він може отримати лише разі, якщо доведе факт порушення його громадянських прав. До матеріального збитку ст. 22 Цивільного кодексу відносить як реальні збитки (витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона понесла або мусить зробити для відновлення свого порушеного права), так і упущену вигоду (тобто доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

Отже, на підставі ст. 22 Цивільного кодексу, потерпілий покупець має право вимагати компенсацію витрат, понесених ним у зв'язку з відновленням, тобто реальних збитків. Крім того, у випадку, якщо травма стала причиною виходу на лікарняний, як упущеної вигоди він має право на виплату тих грошей, які він не заробив за дні лікування. А щоб отримати всі ці гроші, необхідно зібрати всі документи, що підтверджують витрати на лікування, а також докази понесеного матеріального збитку у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. До позову потрібно додати лікарняний лист із зазначенням завданої травми, документи, що підтверджують фактичні витрати, що виникли через заподіяну шкоду. До них відносяться чеки за ліки, консультації лікаря, процедури. Не варто забувати і про пошкодження нового одягу, якщо таке сталося. Витрати на ремонт, хімчистку і навіть покупку нового одягу замість зіпсованого і, який не підлягає відновленню також можна відшкодувати.

Слід зазначити, що лікарняний лист лише підтверджує діагноз, але не містить причини отримання травми. Для того, щоб довести зв'язок між інцидентом і нанесеним каліцтвом, необхідний акт розслідування нещасного випадку невиробничого характеру.

Розбита пляшка коньяку: я повинен магазину чи магазин мені?

Якщо інцидент стався на робочому місці і в робочий час (або за годину до і годину після нього), оскільки покупець був одночасно працівником торгового залу, "аварія" розцінюється як нещасний випадок на виробництві, і така травма є страховим випадком. Тоді до розслідування залучаються співробітники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Якщо ж покупець не був співробітником магазину, травма кваліфікується як нещасний випадок невиробничого характеру. У листі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві "Про призначення допомоги у зв'язку з побутовою травмою" (від 09.01.2009 № 04-06/Г-228з-3) зазначено, що для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру чинним законодавством не передбачено. Але згідно з пп. 13 п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджений постановою Кабміну від 26.03.2001 № 1157), обов'язковому розслідуванню підлягають нещасні випадки, які сталися під час перебування громадян в об'єктах торгівлі (до яких відноситься і супермаркет). Згідно з п. 6 цього Порядку, лікувально-профілактичні заклади, в які звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби повідомляють про подію нещасний випадок районну державну адміністрацію (виконком місцевої ради). Саме райдержадміністрацією формується комісія у складі не менше трьох осіб. До роботи комісії можуть залучатися також співробітники Фонду соцстрахування, місця роботи чи навчання потерпілого, органу охорони здоров'я, освіти, управління захисту прав споживачів і страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а в разі необхідності - керівника органу (організації), на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок. Згідно з п. 14 Порядку, організація, відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків, про які керівник організації у письмовій формі повідомляє райдержадміністрацію в термін, зазначений в акті.

Якщо комісія дійде висновку, що падіння пляшок відбулося через неправильно закріплену конструкцію (полки, стенду), то в якості причин нещасного випадку буде вказано код 113 "Незадовільний технічний стан споруд, будівель, конструкцій". Тоді відповідальність за нещасний випадок несе супермаркет. Частину цієї відповідальності він може перекласти на виконавців, які встановлювали полки, стенди і розставляли алкоголь. Працівники ж підприємства в даному випадку несуть матеріальну відповідальність, встановлену ст. 132 - 134 КЗпП. Причому, якщо вина працівників буде встановлена, на них буде покладено обов'язок компенсувати збитки у вигляді вартості ремонту конструкцій, розбитих пляшок і навіть компенсації, сплаченої супермаркетом потерпілому покупцеві.

Якщо ж вирішать, що покупець сам винен у трагедії, причиною нещасного випадку буде вказано код 170 "Особиста необережність". Тоді супермаркет відповідальності не несе і компенсацію потерпілому не виплачує. Більше того, він має право вимагати компенсації за пошкоджене майно. Але при цьому не слід забувати про таке поняття, як ризик випадкової загибелі майна, який, згідно ст. 323 ЦК, покладається на власника такого майна, якщо інше не встановлено законом або договором. Це означає, що якщо майно власника пошкоджено або втрачено внаслідок випадку, а не навмисних або необережних дій особи (у нашому випадку покупця), збитки несе власник, тобто магазин.

І в жодному разі ніхто не повинен оплачувати збитки на місці, як того можуть зажадати представники адміністрації магазину. Пам'ятайте, що при відмові від добровільної виплати змусити вас сплатити збитки (відшкодувати шкоду) може тільки рішення суду.

Якщо не тільки боляче, але і дуже прикро

З матеріальними збитками все зрозуміло, а от з моральним трохи складніше. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом і залежить від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини винної особи, а також з урахуванням інших обставин.

Вищий госпсуд України в п. 41 Інформаційного листа від 07.04.2008 № 01-8/211 обмежив право громадянина на відшкодування моральної шкоди випадками, прямо передбаченими законом. У нашому випадку покупець має право на відшкодування моральної шкоди в судовому порядку на підставі ст. 23 Цивільного кодексу України. Моральна шкода відшкодовується незалежно від відшкодування матеріального і не пов'язана з розміром такого відшкодування. Крім того, не варто забувати про ст. 268 ЦК України, згідно з якою строки позовної давності не поширюються на випадки вимоги відшкодування шкоди, заподіяної у вигляді травми або іншого ушкодження здоров'я або смерті. Моральну ж шкоду супермаркету, в разі виникнення інциденту з вини покупця, відшкодовувати не потрібно. На відшкодування моральної шкоди юридична особа та фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності буде мати право тільки в тому випадку, якщо завдано шкоди його діловій репутації.

Інфосправка

Чи обов'язковий акт розслідування для призначення лікарняних при побутовій травмі

Якщо у працівника травма невиробничого характеру (побутова), для надання йому допомоги з тимчасової непрацездатності досить лікарняного листа. Акт розслідування такого нещасного випадку за формою НТ (невиробничий травматизм) при цьому не обов'язковий. Виплати призначає комісія із соціального страхування, а в її повноваження не входить розслідування нещасного випадку невиробничого характеру. Втім, вона може використовувати інформацію з акта.

Нещасні випадки з працівниками може розслідувати комісія, створена організацією, де працює потерпілий (п. 11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.01 № 270). Рішення, розслідувати випадок чи ні, приймає керівник на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу. Якщо підприємство відмовляється провести розслідування, потерпілий може звернутися до районної держадміністрації (виконавчий орган міської / районної у місті ради). Отже, акт розслідування побутової травми не обов'язковий. Якщо він є - добре, ні - це не привід для відмови у виплаті допомоги. Головне, щоб був листок непрацездатності, оформлений належним чином.

Джерело: Судово-юридична газета № 48, 12-18 грудня 2011 | Анна ВОЄВОДІНА