Справа № 2-1904/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
(ЗАОЧНЕ)

"11" серпня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., Кармалицького Віктора Олексійовича до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору завдатку недійсним, - 

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що на початку 2010 року він розмістив оголошення у місцевих газетах з метою придбання двокімнатної квартири. Пізніше ріелтор ОСОБА_4 запропонувала йому оглянути квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, після огляду квартири та проведення переговорів з ріелтором та продавцями – ОСОБА_5 та ОСОБА_2 позивач вирішив придбати вказану квартиру. З ріелтором ОСОБА_4 було укладено договір № 002 від 31.03.2010 року про надання ріелторських послуг. 31.03.2010 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншої було укладено угоду про завдаток, згідно якої відповідачі в рахунок досягнутої між сторонами домовленості про продаж, в строк не пізніше 15 квітня 2010 року, АДРЕСА_1, отримали в якості завдатку 4000,00 грн. на договорі завдатку ріелтор поставила свою печатку фізичної особи-підприємця. За умовами вказаної угоди, у разі відмови від укладення договору купівлі-продажу чи відчуження об’єкта третій особі, продавець сплачує покупцю суму подвійного завдатку. У разі невиконання даної угоди з вини покупця завдаток залишається у продавця. В силу ряду причин та обставин ОСОБА_3 відмовився від укладення угоди та повідомив про це власників квартири та ріелтора та звернувся до відповідачів з прохання м повернути йому сплачений завдаток у розмірі 4000,00 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовились повертати завдаток мотивуючи відмову тим, що договір завдатку укладено правомірно, посвідчено ріелтором і відповідно до умов договору він не повертається. Згідно законодавства України завдатком можна забезпечити лише вже виникле зобов’язання. При укладенні договору з нерухомістю, зобов’язанням, яке виникло є укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, тобто застосовувати договір завдатку можливо лише після укладення основного договору купівлі-продажу. Відповідно, у цьому випадку завдаток як договір, який використовується в якості гарантії для сторін до укладення угоди немає юридичної сили, а також він не має юридичної сили і в тому випадку коли його укладено у простій письмовій формі. Враховуючи вище викладене ОСОБА_3 вважає договір завдатку недійсним. На підставі цього позивач був змушений звернутись до суду з позовом в якому просить визнати договір завдатку недійсним та стягнути з відповідачів на його користь 4000,00 грн., які були сплачені ним в якості завдатку, судові витрати у сумі 171,00 грн., а саме: судовий збір у розмірі - 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі - 120,00 грн.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явились, надали суду заяву в якій позов визнали в повному обсязі та просили його задовольнити та справу розглянути за їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву в якій повністю визнала позовні вимоги та просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій повністю визнав позовні вимоги та просив справу розглянути за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 3.03.2010 року між ріелтором ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір № 002 про надання ріелторських послуг, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Відповідно до договору завдатку від 31.03.2010 року укладеного між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останні отримали 4000,00 грн. в рахунок досягнутої між сторонами домовленості про продаж квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 15.04.2010 року.

Договір про продаж квартири сторони не уклали.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності станом на 03.08.2011року квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2010 року ОСОБА_6.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно ст.. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів. На підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс – це певна грошова сума або інші цінності,які боржник передаж кредитору в рахунок майбутніх платежів. Аванс є доказом, який посвідчує факт наявності зобов’язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Оскільки встановлено, що договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку укладено не було, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, суд приходить до висновку, що сплачена сума є авансом і підлягає поверненню в тому розмірі в якому надавалась, а саме 4000,00 грн.

Той факт, що сторони в угоді зазначили цю суму як завдаток не має правового значення.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню оскільки підтверджується наданими суду доказами та з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає стягненню завдаток у розмірі 4000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, а ним при зверненні до суду понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., то у порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України вони підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 209, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 570, 571, 657 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору завдатку недійсним - задовольнити.

Договір завдатку від 31.03.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати недійсним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Іллічівським РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 30.05.1997 РОКУ, ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ІНН№НОМЕР_3 паспорт серія НОМЕР_4, виданий Іллічівським РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 29.09.2007 року на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН № НОМЕР_1, який проживає за адресо: АДРЕСА_3 4000,00 грн.,витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:                          Т. В. Пустовойт