Головна Аналітика Право постійного користування земельною ділянкою

PDF 
Неділя, 05 червня 2016, 20:14
Керуючись ЗК* України, зокрема ст. 92, прийнятого в 2001 році під правом користування земельною ділянкою на постійній основі розуміють законодавчо обґрунтоване право користуватися и володіти наділом, який знаходиться в державній власності (в деяких випадках, в комунальній), без чітких часових рамок.
В реаліях вітчизняного законодавства поняття і право постійного користування земельною ділянкою, передбачене багатьма земельно-правовими актами, є в значній степені усталеним та морально застарілим. На сьогоднішній день воно все частіше потісняться власницькими підставами, та фактично втратило одну із провідних ролей в законі про Землю. Загалом же, в обмеженому стані воно продовжує існувати і зараз. Скористатися ним можуть:
  • офіційно зареєстровані релігійні установи і організації, котрим необхідні відповідні наділи для реалізації нових об’єктів;
  • громадські об’єднання;
  • учбові заклади та установи будь-якої форми власності;
  • залізничні підприємства (в том числі и публічні);
  • декілька співвласників будинку, яким потрібен наділ для підтримання і обслуговування потреб житлового, побутового та соціального характеру орендарів та власників житла (в більшості випадків це багатоквартирні об’єкти), а також приміщень котрі не являються житловими;
  • підприємства державної форми власності (також і комунальні).
Фактично на вказані земельні наділи можуть претендувати головним чином сільськогосподарські підприємства, а також компанії, котрі належать державі.
Враховуючи положення ЗК, а також на підставі офіційного Рішення Конституційного Суду, будь-які питання, котрі стосуються землі вирішуються цими органами. В 2005 році за ініціативи декількох десятків народних депутатів було оформлено подання в Конституційний Суд щодо більш змістовного роз’яснення норм Земельного Кодексу. По його результатами було оформлено Рішення (за номером 5-рп/2005), в якому акцентуються увага на тому, що суб’єктивне право на земельний наділ чи його оренду відрізняється від аналогічного щодо постійного користування землею.
Слід зазначити, що постійні користувачі землею мають деякі особливості:
  1. на землекористувачів не розповсюджується договірне регулювання правових обов’язків;
  2. користування ділянками на постійній основі не передбачає чітко встановлених термінів дії, котрі заздалегідь вказані в договорі оренди. Право припиняється лише законодавчо встановленими нормами;
  3. землекористувачам необхідно сплачувати податок, встановлений законом України;
  4. їх можливо абсолютно безкоштовно передати у користування, з виданням необхідного державного акту стосовно права на постійне користування конкретною ділянкою землі.
Згідно Земельного кодексу країни (ст. № 2768-III від 25.10.01), не передбачено жодних чітких та процесуальних гарантій, котрі стосуються зміни юридичних титулів на право постійного користування наділом, його оренди. Відповідні права переоформляються згідно земельно-кадастрових послуг, які надаються суб’єктами підприємницької діяльності з розцінками обраними самостійно.
Головна перевага – необхідно сплачувати лише податок на наділ, згідно розміру встановленого законодавством України. Що стосується орендної плати, то її значення заздалегідь вказується в договорі оренди.