Головна Аналітика Лікарняний лист (листок непрацездатності) і все про нього

Лікарняний лист (листок непрацездатності) і все про нього
Вівторок, 17 травня 2011, 15:27

Лікарняний лист (листок непрацездатності)Чи знаєте Ви, що історія створення інституту соціального захисту робочого класу, а також і лікарняних листів, не така вже й давня. Все почалося з епідемії холери в царській Росії 1866 і невдоволення робітничого класу умовами соціального захисту на робочому місці. У результаті власників фабрик і заводів зобов'язали організувати для своїх робітників лікарні. Ця історія дала початок формуванню фабрично-заводської медицини.

Набагато далі в цьому питанні пішла педантична Німеччина, яка впродовж 1883 - 1889 років прийняла ряд законів про організацію державного соціального страхування працівників.

Але повернемося до реалій наших буднів. Незважаючи на те що більшість використовує листки непрацездатності за їх прямим призначенням, є такі трудові елементи, які еволюціонували до грамотних в правовому відношенні громадян, для яких це лише індульгенція при звільненні. У цій статті мова піде і про тих, і про інших.

Почнемо з того, що листок непрацездатності - більш відомий у народі як «лікарняний» - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Порядок видачі та ведение учета документів, які підтверджують тимчасову непрацездатність громадян, викладений в однойменній Інструкції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455.

На самому початку цієї Інструкції сказано, що тимчасова непрацездатність підтверджується листком непрацездатності. І це звучить як аксіома. Але справедливості заради варто згадати, що тимчасова непрацездатність може підтверджуватися також довідкою медичної установи. Правда, така довідка видається особам, які не перебувають у трудових відносинах з будь-яким підприємством і відповідно не оплачується. Тому не будемо загострювати увагу на подібних дрібницях.

За загальним правилом лікарняний видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарського відання у фізичних осіб, в тому числі в іноземних дипломатичних представництвах і консульських установах.

У нашому суспільстві склався стереотип, що поняття «лікарняний» щільно пов'язане з поняттям «медична установа». У практиці соціального страхування не рідкісні випадки, коли людина, пройшовши курс лікування в приватній висококваліфікованої лікарні, дивується, чому Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовляється оплачувати лікарняний. Адже з його заробітної плати десятиліттями відраховувалися страхові внески. Відповідь дуже проста. Не всі медичні установи мають право видавати листки непрацездатності. Це право дається виключно державним медичним установам.

Хоча знову-таки, чіпляючись до слова «виключно», потрібно сказати, що виключення з цього «виключно» все-таки є. В Україні існує кілька приватних медичних установ, яким Міністерством охорони здоров'я надано право видачі лікарняних на ряду з державними. Не вважайте за рекламу, але це такі монстри приватної медицини, як «Ісіда» і «Борис».

Також не мають права видачі листків непрацездатності лікарі станцій швидкої допомоги, переливання крові, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік, зубопротезних поліклінік. З повним переліком можна ознайомитися у п. 1.5 вищезгаданої Інструкції.

Юридично обгрунтована видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта або іншого документа, що засвідчує особу непрацездатного.

Особисто я ще не зустрічав лікувального закладу, лікар якого погодився б видати лікарняний по пред'явленню, скажімо, водійських прав. Не допомагала навіть моя спроба апелювати до п. 1.6 Інструкції № 455, де, власне, і йдеться про інші документи, які засвідчують особу непрацездатного.

Листок непрацездатності видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі переважно за місцем проживання або роботи. У разі непередбачених ситуацій або ж якщо просто має місце антипатія до дільничного лікаря, громадянин може вибрати іншого лікуючого лікаря і лікувально-профілактичний заклад не за місцем проживання або роботи. Тоді документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються при наявності заяви-клопотання громадянина, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, засвідченої його підписом та печаткою.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійного місця проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності.

При стаціонарному лікуванні поза постійного місця проживання, у тому числі й з інших адміністративних районів міста, листок непрацездатності видається з дозволу головного лікаря, засвідчується його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на число днів, необхідних для лікування.

Якщо ж лікарняний був виданий громадянину України за межами рідної держави, він підлягає обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або роботи.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів.

Необхідно пам'ятати, що лікарняний відноситься до документів суворої звітності, тому втрачати його не бажано. Якщо звичайно, відлежавшись і відпочивши від важких робочих буднів, ви хочете отримати компенсацію втраченого доходу.

Якщо ви все-таки якимось чином втратили листок непрацездатності, не турбуйтеся. За рішенням лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу, в якому він був виданий, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.

Словосполучення лікарсько-консультаційна комісія буде зустрічатися ще не раз, тому назвемо її «ЛКК».

Листок непрацездатності у разі захворювання або травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

При зверненні в амбулаторно-поліклінічний заклад в перший раз лікуючий лікар може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним його продовженням, в залежності від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, то продовження листка непрацездатності до 30 днів здійснюється лікуючим лікарем спільно з завідуючим відділенням. Надалі понад 30-денного терміну продовження лікарняного листа здійснює ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого (проводиться з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)). За загальним правилом цей термін становить чотири місяці.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад, у разі важких травм та туберкульозу, періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів в залежності від ходу тяжкості захворювання.

Листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається, в день встановлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі (або тривалого лікування). Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватися за їх згодою з наступного дня.

У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення на весь період стаціонарного лікування. Якщо ж є необхідність у продовженні лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обгрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.

Особам, які самостійно звернулися по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми з підписом лікуючого лікаря, засвідченої печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу консультації.

Що стосується громадян України, які з тієї чи іншої причини перебувають під арештом (або слідством), то під час проходження такими громадянами судово-медичної експертизи листок непрацездатності не видається.

Таким чином, тимчасову непрацездатність може підтверджувати не тільки листок непрацездатності, а й довідка медичного закладу. Проте оплата лікарняного проводиться виключно у тому випадку, якщо працівник надасть роботодавцю листок непрацездатності. В Україні лікарняні листи видають не тільки державні, але і деякі приватні медичні установи.

Джерело: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/EA001715.html